Тривалий час потому, як розійшлися будівничі міста Вавилона повсюди, Бог покликав Авраама залишити те місце, де він мешкав. Авраам пішов до землі, яку йому вказав Господь. Відтоді Авраам вже не поклонявся ідолам, а служив живому Богу. Сара, дружина Авраама, пішла зг ним. Вони не мали дітей, та з ними жив небіж Лот. Він був безбатченком, але Авраам був йому за батька, показував йому у всьому добрий приклад і навчав його Господньої науки.
Авраам пішов до землі Ханаанської. Лот на той час уже був дорослим. Він мав свої намети, свої гурти худоби і своїх служників. Він мав багато майна і вважався багатою людиною. Авраам теж був багатий; не відомо хто з них був багатший.
Багато людей мріють розбагатіти. Вони гадають, що багатство принесе їм щастя. Та з багатством пов'язано безліч турбот. Авраам і Лот невдовзі потрапили до скрутного становища через своє багатство. Як же це трапилося?
Річ у тому, що стало обмаль трави для такої кількості овець, корів та кіз. Пастухи шукали гарних пасовищ. Іноді пастухи Авраама приганяли свої гурти до якогось горба, але виявлялося, що там трава вже з'їдена табунами Лота. Авраамові і Лотові пастухи сварилися між собою. Коли ж, навпаки, Авраамові вівці з'їдали траву, тоді пастухи Лота дорікали пастухам Авраама. Так виникали постійні суперечки між ними.
Почувши про ці чвари, Авраам дуже засмутився, тому що він був людиною мирною і не любив сваритися. Що ж вони мали робити? Чи міг він заборонити своїм служникам сваритися і вмовити їх поступатися один перед одним? Ні, він не міг цього зробити, тому що дуже важко примусити людей жити мирно. Часто батькам ніяк не вдається помирити дітей. Один хлопчик каже: «Це моє місце, а Сашко його зайняв!» А Сашко каже: «Ні, це місце моє, і я звідси не піду». Інша дитина видирає іграшку в Маринки і не хоче повертати; Маринка плаче і намагається силою забрати її назад. Такі суперечки дуже засмучують серця батьків.
Оскільки Авраам не міг примусити своїх служників жити мирно, він надумав за краще розлучитися з Лотом і жити окремо.
Але куди ж йому йти? Авраам не міг знати, куди йому йти, тому він запитав Лота, куди б той хотів піти, в який бік. Дядько і небіж піднялися на верховину, щоб звідти оглянути місцевість. Ханаан був чудовою країною з зеленими горбами, тінистими лісами, швидкими ріками і засіяними хлібом полями. Це була земля, що текла медом і молоком, рясніла хлібом, вином та оливою.
Авраам запропонував Лотові оглянути всю місцевість і вибрати собі зручне місце для пасовища. Авраам мав право першим вибрати собі місце, та він вирішив надати таку можливість своєму небожу.
Лот довго дивився на землю, що розкинулася перед ним: чудова ріка протікала зеленою рівниною, зарослою соковитою травою. Він подумав: «Ось зручне місце для моєї худоби!» На цій рівнині розташувалися п'ять міст. Що за люди мешкали там? А там мешкали люди, котрі забули Бога. Одним з цих міст було місто Содом. Це було саме нечестиве місто. Содомляни були надзвичайно злими і дуже грішними перед Господом. Господь бачив з небес їхнє нечестя. Він бачив їхні злі вчинки і недобрі шляхи, й одного разу Він вирішив їх покарати. Чому ж Лот вибрав для себе саме цю місцевість? Тому що там були чудові ниви, засіяні жнивом, плодючі дерева, глибокі річки повноводні і пишні пасовища для гуртів і табунів. Лот почав з того, що не поселився у самому місті, а розтягнув намет неподалік від міста. Та невдовзі він сам поселився в місті разом з нечестивими мешканцями його.
Авраам поселився біля підніжжя гори в Хевроні, неподалік від дубового лісу. Ця діброва належала Ма-мрію. Мамрій був прихильний до Авраама й оберігав його від усякого зла. Річки в тому краю не було, але там був став, що наповнювався дощовою водою. Звичайно, вода в такій водоймі не була такою смачною, як води ріки Йордан, біля якої оселився Лот. Та краще було жити в мирній долині Хеврону, аніж на плодючих рівнинах содомських. |
