Клітинну будову, склад і функції клітини вивчає цитологія. Перший опис клітини зробив у 1665 р. англієць Р.Гук. Надалі дослідження клітини поглиблювались, і було створено клітинну теорію, згідно з якою:
- клітина — це елементарна структурна і функціональна одиниця живих організмів;
- клітини розмножуються й утворюються завдяки поділу материнської клітини;
- клітини різних організмів гомологічні за своєю будовою.
Форма й розміри клітин різні. Є одноклітинні організми (амеба, дріжджі) і багатоклітинні (мозок людини, наприклад, має 14—15 млрд клітин).
Зовнішня мембрана клітини складається з двох шарів ліпідів, в які занурені молекули білків. Інтегральні білки проникають через мембрану наскрізь, а напівінтегрольні — занурені в ліпіди на ту чи іншу глибину. Від ступеня заиуреності білків залежить функція мембрани (транспортування ре-човин, ферментативна активність). Хімічний склад ліпідів і білків та співвідношення в складі мембран визначають різноманітність фізіологічної активності мембрани.
Ендоплазматична сітка (EC) — це широко розгалужена сітка канальців, трубочок, сполучених із зовнішньою цитоплазматичною мембраною і зовнішньою ядерною оболонкою. EC забезпечує транспортування речовин, компартментацію цитоплазми та синтез білків на гранулярних ділянках, а жирів — на агранулярних. Від канальців EC відшнуровуються одномем-бранні плоскі пухирці, основна функція яких — виведення речовин, що нагромаджуються в клітині. Це комплекс Гольджі. Саме апарат Гольджі активно постачає хімічні компоненти для побудови клітинної стінки в рослин.
Рибосоми — універсальні для рослин і тварин безмембранні нуклеопро-теїдні органели в мітохондріях, хлоропластах, цитоплазмі, у вільному стані або на мембранах EC. Часто об'єднуються вздовж іРНК в полірибосоми. У рибосомах синтезуються білки.
Мітохондрії — двомембранні, внутрішня мембрана утворює вирости кристи, в матриксі (напіврідка речовина) містяться ферменти, РНК, ДНК, рибосоми тощо. Мітохондрій немає в бактеріях та в синьозелених водоростях. Функція — синтез АТР на кри-стах при дисиміляції.
Пластиди — двомембранні, специфічні для рослинних клітин. Хромо-пласти — жовті, червоні; хлоропласти — зелені; лейкопласти — безбарвні. Здатні до взаємоперетворення (генезис пластид). Лейкопласти поділяють на амілопласти, олеїнопласти і протеїно-пласти, в яких концентруються відповідно крохмаль, олія і білки.
Хлоропласти — бобоподібні, внутрішня мембрана утворює вирости — тилакоїди гран і таликоїди строми, в білковоліпідних мембранах яких локалізовані фотосинтетично активні пігменти хлорофіли і каротиноїди (в гранах протікає світлова, у білковій стромі — темнова фази фотосинтезу — фіксація С02 і синтез вуглеводів). Хлоропласти водоростей мають форму чаші, спіралі тощо; їх називають хроматофорами.
Хромопласти визначають забарвлення пелюсток квітів, осінніх листків, стиглих плодів. Власне хромопласт кулясті, а ті, що утворюються з хлоропластів, набирають форми кристалів каротиноїдів, типову для даного виду рослин.
Лізосоми — одномембранні, містять гідролітичні ферменти, які розщеплюють їжу, що потрапила при фато- і піноцитозі, лізують органели власної клітини (з утворенням судин деревини, коли відпадає хвіст ящірки тощо).
Клітинний центр — безмембранна структура з двох центріолей. Під час поділу клітин від центріолів відходять нитки веретена поділу, які притягують хроматиди до полюсів.
Органоїди руху — війки, джгутики, мікротрубочки і мікрофіламенти, міофібрили — містять скоротливі білки.
Ядро клітини — двомембранне, містить хромосоми, ядерця, ядерний сік. У хромосомах сукупність ДНК і генів забезпечує передавання спадкової інформації. Хромосоми мають перетяжку — центроміру, щоділитьхромо-сому на два однакові або різні за величиною плечі. Хромосома складається з двох хроматид і після поділу ядра стає однохроматидною. До початку наступного поділу до кожної хроматиди добудовується ще одна. Організми, що мають ядро, називають, еукаріотами, які не мають, — прокаріотами.
Спільні ознаки рослинної і тваринної клітин: подібність структурних систем — цитоплазми та ядра, спадкового коду, хімічного складу, подібність обміну речовин та енергії, процесів поділу, універсальність мембранної будови.
Ознаки |
Рослини |
Тварини |
Пластиди
Спосіб живлення
Синтез АТР
Клітинний центр
Целюлозна клітинна стінка |
Три види
Автотрофний (фототрофний)
У хлоропластах, мітохондріях, цитоплазмі
Є
Великі порожнини, заповнені водним розчином різних речовин. Осмотичні резервуари. |
Немає
Гетеротрофний
У мітохондріях, цитоплазмі
Немає
Скоротливі, травні, видільні. Як правило дрібні |
|
|
читать данную статью на русском. |
|