Клас Двостулкові

Другою по величині групою є двостулкові молюски. Більша частина їх живе в морях, але окремі види пристосувались до життя в прісних водоймах (беззубка, або жабурниця, перлівниця тощо).

Черепашка молюсків цього класу складається з двох симет­ричних стулок, сполучених на спинному боці особливою зв'язкою. Закривають черепашку м'язи-замикачі.

Характеристику класу розглянемо на типовому представни­ку — беззубці.

Беззубка (жабурниця; рис.) живе на дні водойми, до по­ловини зариваючись у мулистий грунт. Черепашка її досягає 10 см у довжину. Передній кінець тварини заокруглений, а задній дещо загострений. За допомогою ноги беззубка може повільно повзати по дну (від 20 до 30 см на годину). Якщо беззубку потурбувати, вона швидко втягує ногу і за допомогою двох м'язів закриває черепашку. Черепашка беззубки, як і черепашка ставковика, складається із вапняку. Зовнішня частина вкрита рогоподібною речовиною коричнювато-зеленого кольору, а внутрішня — перла­мутровим шаром. Він дуже тонкий у беззубки, а у морської перлової скойки і прісноводної перлівниці — значно товщий.

У спинній частині черепашки знаходиться тулуб молюска, від якого відходить нога. Стулки раковини і складки мантії в задній частині не прилягають щільно одне до одного. В цьому місці утво­рюється два отвори, або сифони. Через ввідний сифон (нижній) безперервно в мантійну порожнину надходить вода завдяки руху численних  війок,  що вкривають поверхню тіла,   внутрішні  боки мантійних складок, зябра та інші органи мантійної порожнини. Через вивідний (верхній) сифон із мантійної порожнини з водою виводяться неперетравлені рештки їжі і продукти обміну.

Живлення беззубки іде таким чином. Разом з водою в мантійну порожнину через ввідний сифон надходять бактерії, водорості, найпростіші і дрібненькі залишки рослин і тварин. Більші часточки їжі не можуть потрапити в мантійну порожнину, оскільки їх не пропускають щупальця, які розташовані на краях черепашки біля нижнього сифона. Течія води підносить цю їжу до рота беззубки, який оточений двома лопатями і розташований в мантійній порож­нині на передньому кінці тіла біля основи ноги. Із рота через корот­кий стравохід їжа потрапляє в шлунок, в який відкривається протока печінки, довгу середню кишку, яка утворює кілька пе­тель, і коротку пряму, або задню, кишку, що відкривається в мантійну порожнину.

Органи дихання у беззубки представлені зябрами, що прони­зані численними кровоносними судинами. До них надходить кисень з води, що омиває зябра, а у воду виділяється вуглекислий газ.

Серце беззубки складається з двох передсердь і одного шлуночка. Кровоносна система незамкнена.

Видільна система представлена двома нирками, протоки яких відкриваються в мантійну порожнину.

Нервова система беззубки представлена трьома парами нер­вових вузлів. Одна пара (головні ганглії) розташована по боках рота біля закінчення лопатей, друга — під задньою кишкою біля заднього м'яза-замикача, а третя — в нозі. Нервові вузли зв'язані між собою нервовими перемичками. В зв'язку з малою рухли­вістю і пасивним живленням нервова система у двостулкових молюсків (у порівнянні з черевоногими) дещо спрощена, а органи чуттів розвинені слабо. Біля основи зябер є пара органів хіміч­ного чуття (осфадіїв), а біля ноги —два статоцисти (органи рів­новаги). Дотикових клітин багато на ротових лопатях та краях мантії. Головних щупалець, а часто й органів зору, немає.

Беззубки — роздільностатеві тварини. За зовнішнім виглядом самці не відрізняються від самок. Статеві залози парні. Вони роз­ташовані у верхній частині ноги. Самці викидають сперматозоони у воду, з нею вони проникають в мантійну порожнину самок, де запліднюють яйця. Із них розвиваються личинки з зубчатими стулками. Через вивідний сифон личинки викидаються у воду і прикріплюються до тіла риби, де розвиваються протягом 1—2 місяців. На цьому місці у риб виникає пухлина. Після дозрівання беззубка розриває шкіру риби і потрапляє на дно. Завдяки паразитичному способу життя на ранніх стадіях свого розвитку повільнорухливі беззубки можуть потрапляти в нові (часто дуже віддалені) місця життя.

Морські двостулкові молюски — це типові донні тварини, що можуть зариватися в пісок. Вони часто на дні утворюють великі скупчення (мідієві, устричні та ін. «плантації»). Найбільші із двостулкових досягають маси понад 250 кг, а черепашка їх може бути завдовжки 1,5 м і більше.

Деякі двостулкові молюски (наприклад, корабельний черв'як) можуть точити дерево і камінь, завдаючи великої шкоди дерев'яним корпусам кораблів і береговим спорудам портів.

Багато двостулкових молюсків має практичне значення. Від них отримують перли, перламутр; в їжу використовують устриці, мідії, морські гребінці тощо.

Контрольні запитання і завдання. 1. Дайте загальну характеристику типу молюсків. 2. Назвіть характерні риси для класу черевоногих. Хто є типовим представником цього класу? 3. Яке медичне і ветеринарне значення черевоногих молюсків? 4. Дайте характеристику двостулкових. Назвіть представників цього класу. Яке вони мають практичне значення?