У виведенні продуктів обміну (CO2, NH3, сечової і фосфорної кислот) беруть у часть легені, травний апарат, сечовидільна система (нирки, сечоводи, сечовий міхур, сечівник), шкіра.

Нирки складаються з двох шарів: зовнішнього—кіркового та внутрішнього — мозкового. Структурною і функціональною одиницею нирок є нефрон. Нефрон мас капсулу, в якій міститься клубочок капілярів. Між шарами епітелію капсули є порожнина, яка переходить у сечовий каналець. У мозковому шарі він утворює петлю Генле і заходить знову в кірковий шар, стає звивистим; його густо обплітають капіляри, що утворилися внаслідок розгалуження виносної судини. У капсулі утворюється первинна сеча (180 л за добу), яка містить неорганічні сполуки, іони, глюкозу, амінокислоти, білки. У другій частині нефрону утворюється вторинна сеча (близько 2 л на добу), що не містить білків, амінокислот, глюкози. Вони всмоктуються (реабсорбуються) назад у кров. Сеча збирається в сечовому міхурі і періодично виводиться назовні.

Шкіра складається з трьох шарів: епідермісу, власне шкіри (дерми) і підшкірної клітковини. У клітинах епідермісу міститься пігмент меланін. Нервові закінчення, що с в епідермісі, сприймають тепло, холод, дотик. Удермі виділяють сосочковий і сітчастий шари. Сосочковий шар багатий на кровоносні капіляри, колагенові та еластичні волокна. У сітчастому шарі залягають сальні і потові залози, волосяні сумки. Підшкірна клітковина містить сполучну тканину і жирові клітини. Рецептори шкіри сприймають тепло і холод, доцентровими нервами подразнення передаються на ЦНС, і в центрах терморегуляції виникають відповідні реакції, спрямовані на підтримання відносної сталості температури. Тепло виділяється завдяки конвекції, випромінюванню, випаровуванню води шкірою і легенями, з калом, із сечею. Загартуванням підвищують опірність організму до дії несприятливих факторів. Загартування досягають за умови поступовості, регулярності повітряних, водних, сонячних та інших процедур. Шкіру слід підтримувати в чистоті.