Одним з найважливіших засобів опрацювання і зберігання інформації є таблиці. Вони можуть утворювати деякий документ або бути частиною іншого документа.

Програми, які забезпечують автоматизацію процесу створення, опрацювання, корегування, зберігання і виведення на друк документів у формі таблиць або їх частин, називають електронними таблицями. Електронні таблиці призначені для формування табличних документів з використанням чисел, текстів і формул, які використовують для автоматизації обчислювального процесу, а також для подання табличних даних в графічній формі. Електронні таблиці є засобом організації інформації, надання їй певної структури. Це значно спрощує аналіз інформації та її опрацювання.

Електронні таблиці виконують такі функції:

• формування таблиць із текстових та чисельних даних;
• редагування та форматування таблиць даних;
• задавання формул для автоматичного виконання обчислень;
• графічне подання табличних даних;
• фільтрування та впорядкування даних;
• створення форм і звітів;
• збереження табличних даних на зовнішніх носіях.

Сучасні електронні таблиці володіють власними засобами програмування, дозволяють здійснювати публікацію в Web, володіють засобами захисту даних.

У пам'яті комп'ютерів можна зберігати електронні таблиці великого розміру. Екран дисплея є вікном, переміщуючи яке таблицею можна обстежити будь-які клітинки. При цьому до інформації, що там зберігається в клітинках, можна вносити зміни і виправлення. На екрані можна утворювати кілька вікон з різними частинами таблиці.

Популярними електронними таблицями є Microsoft Excel. Вікно програми Excel містить всі елементи керування, які притаманні прикладним програмам операційної системи Windows. Робоче поле електронних таблиць має вигляд двомірної таблиці, в якій рядки нумеруються числами, а стовпці позначаються латинськими літерами. У верхній частині робочого поля розміщено рядок редагування та поле адрес. Вище розташовано панелі інструментів та рядок меню. Документи в Ехсеl'і називаються електронними книгами і можуть бути багатосторінковими.

Переміщуючи курсор по екрану, можна встановити його на будь-яку клітинку таблиці, після чого туди вносити необхідні зміни. Клітинка, в якій знаходиться курсор, називається робочою (активною). Адреса активної клітинки відображається в полі адрес, а її вміст можна змінити в рядку редагування. Клітинки можуть бути порожніми або містити один з таких типів даних: числа, включаючи дату і час, тексти, формули. Адреса клітинки складається із найменування стовпця і номера рядка, на перетині яких вона розташована. Якщо у формулах використовується значення із діапазону клітинок, що утворюють прямокутну область, то їх адреса складається із адреси верхньої лівої клітинки і правої нижньої, які записуються через двокрапку.

Допускаються такі основні форми подання чисел: цілі, дійсні, в експоненціальній формі, раціональні дроби. Для цілих чисел допустимо використання цифр 0 ... 9, а також знаки «+» і «-». Дійсні числа включають кому, яка розділяє цілу і дробову частини. Числа в експоненціальній формі складаються з мантиси і порядку, розділених латинською літерою є. Для введення раціональних дробів слід ввести нуль (щоб відрізнити дріб від дати), потім символ пробіл, далі чисельник, символ «/» і знаменник. Можна помістити в одну клітинку дату і час.

При індикації чисел у полі клітинки форма їх подання залежить від ширини стовпця. У стандартному форматі у клітинці вміщається 8 символів. Цілі числа Excel виводить у формі цілого, навіть якщо вони введені у формі з експонентою. Якщо зображення числа містить більше ніж 8 символів, то воно округлюється. Якщо це не допомагає, то число виводиться у формі з експонентою. В оперативній пам'яті воно зберігається з точністю, заданою при введенні.

Якщо дані вводяться не у форматі числа, то Excel сприймає їх як текст. Якщо Excel може інтерпретувати введені дані як число або формулу, то даним має передувати апостроф. Якщо введений у клітинку текст довший, ніж ширина клітинки, то він розповсюдиться вправо на сусідні клітинки, якщо вони порожні. Якщо сусідні справа клітинки не порожні, то текст на екрані врізаєгься, однак у пам'яті комп'ютера цей текст зберігається повністю. При встановленні прапорця Переносить по словам вкладки Вьіравннвание вікна діалогу Формат ячеек (це вікно викликається командою Формат/ячейки) текст буде переноситись, займаючи в клітинці декілька рядків
Формула починається із символу «=» і є сукупністю операндів, з'єднаних знаками операцій і круглих дужок. Операндом може бути число, текст, логічне значення, адреса клітинки (посилання на клітинку), функція. У полі клітинки після введення формули може відображатись або формула, або значення, обчислене за формулою. Вид відображення залежить від того, чи включена опція Формула на вкладці Вид вікна діалогу Параметри. Це вікно викликається командою Сервис/Параметрьі. У формулах використовують функції, імена яких вказують вручну під введення формули або за допомогою майстра функцій, який викликається командою Вставка/Функции або кнопкою Вставка функции на панелі інструментів Стандартная. Майстер функцій групує всі функції за категоріями: математичні, статистичні, текстові, логічні, посилання і масиви, фінансові, дата і час тощо.

Якщо в результаті введення числа або обчислень за формулою клітинка заповнюється символами «#», то це означає, що ширина колонки недостатня для виведення значення.

Якщо при обчисленні формули сталася помилка, то в клітинку виводиться повідомлення про помилку, яке починається із символу «#».