Перекази з української мови

Святослав

964 p., згідно з непевною хронологією Несторової «Повісті вре-менних літ», Святослав «виріс і змужнів». Книжник малює романтичний і заразом героїчний образ видатного воїна і полководця, борця за незалежність Руської землі: «Став він збирати багато воїнів хоробрих. І легко ходив у походах, і багато воював. У походах же не возив за собою ні возів, ні казанів, не варив м'яса, але, тонко нарізавши конину чи звірину, чи яловичину і засмаживши на вугіллі, так їв. Не мав він і намету, але спав, підістлавши пітник із сідлом у головах. Такими самими були й усі інші його воїни. І посилав у інші землі зі словами: «Хочу на вас іти...»

Святослав одержав владу з рук старіючої Ольги у важкий для Давньоруської держави час. Одвічна суперниця Русі Візантія прагнула підточити могутність північного сусіда. Уряд у Константинополі намагався відтіснити Київську Русь від Чорного моря, яке арабські географи тоді називали Руським. Візантійські політики силкувались перешкодити давньоруській торгівлі з Півднем і Близьким Сходом. З цією метою вони нацьковували незліченні орди печенігів на пів-денноруські землі. А підштовхуваний Імперією Хозарський каганат на кінець князювання Ольги наглухо зачинив гирла Волги й Дону для руських купців. Доклала рук до цього й держава волзьких болгар (тюрків), що не пропускала тих купців через свої володіння на Схід, до ринків Середньої Азії. Перед Святославом постало кілька першочергових завдань зовнішньої політики, які цей князь почав вирішувати дійовим засобом — війною.

Літописці й історики минулого розглядали Святослава виключно як князя-воїна, що віддавав перевагу воєнним методам розв'язання конфліктів перед дипломатичними й узагалі мирними. Лише в останні десятиріччя ставлення вчених до Святослава почало потроху змінюватись. Вони переконались у тому, що князь за допомогою воєнних походів розв'язував життєво важливі для Русі справи взаємин з агресивними сусідами. У цьому він відрізнявся від інших середньовічних князів і королів хіба що тим, що був більш удачливим у війні. Та й про рідну землю Святослав турбувався не менше від своїх попередників.
Вже перший похід Святослава, всевладного володаря Русі, відбувся в найбільш важливому тоді для Русі напрямку — до межиріччя Оки й Волги. Ця, на перший погляд, суто завойовницька експедиція мала на меті розв'язання великих завдань як державотворчого так і зовнішньополітичного плану. Стрімко пройшовши крізь володіння в'ятицького союзу племен, Святослав ударив на головного союзника Хозарського каганату — волзьких болгар і легко розбив їхнє військо. Далі, посадивши своїх воїнів на ладді, київський князь і вирушив Волгою вниз і заволодів столицею каганату містом Ітілем. Каган з військом був розгромлений Святославом перед брамою своєї столиці. Здається, перед цим руський князь захопив стародавню столицю хозарів місто Семендер у Дагестані.

Повертаючись додому вгору течією Дону, Святослав захопив добере укріплене хозарське місто Біла Вежа (Саркел) і з чималою здобиччю й полоненими дістався Києва. Перемога Святослава над хозарами була вагомою, адже їхнє військо чисельно переважало його дружину, було добре озброєне. А Білу Вежу збудували й фортифікували візантійські інженери...

(З журналу)
443 слова

Завдання:

1. Написати докладний переказ тексту.

2. Варіанти творчого завдання:

а) продовжити розповідь про Святослава, використовуючи відомості з літератури та історії;

б)висловити особисте ставлення до цієї історичної постаті. Які асоціації з певними явищами і фактами подальших історичних епох України можна прослідкувати сьогодні в житті країни?