Опорно-рухова система, утворена кістками, м'язами та їх сполученнями, виконує захисну (череп, грудна клітка), рухову (м'язи кінцівок, спини), кровотворну (плоскі кістки) функції. Депо мінеральних солей.

Скелет людини поділяють на скелет тулуба, голови (череп), верхніх і нижніх кінцівок.

Скелет тулуба складається з хребта і грудної клітки. Хребет утворюють 7 шийних, 12 грудних, 5 поперекових, 5 крижових, 4—5 куприкових хребців. Хребець складається з тіла, дуги і семи відростків. Між дугою і тілом хребця є отвір. Отвори всіх хребців утворюють хребетний канал, в якому розміщений спинний мозок. Хребці сполучені напіврухомо (крім крижових). Хребет має S-подібний профіль. У разі захворювань (рахіт, сколіози) форма хребта порушується.

Грудна клітка складається з 12 хребців, 12 пар ребер, грудної кістки, з'єднаних напіврухомо. Сім пар ребер з'єднані з грудною кісткою, три — між собою хрящами, останні дві пари вільно закінчуються в м'язах.

Скелет голови (череп) складається з мозкового і лицьового відділів; мозковий відділ — з парних скроневих і тім'яних та непарних лобової, потиличної, клиновидної і ґратчастої кісток; лицьовий відділ — з парних верхньощелепної, носової виличної, піднебінної, носової і непарних — нижньощелепної лемеша, під'язикової кісток. Усі кістки черепа нерухомі, крім нижньощелепної. Мозковий відділ значно більший лицьового.

Скелет верхніх кінцівок утворений з плечового пояса (дві лопатки, дві ключиці) і вільної кінцівки (плечової, ліктьової променевої кісток та кісток кисті). Кисть має зап'ястя, п'ясть і фаланги пальців.

Скелет нижніх кінцівок утворений тазовим поясом і вільною кінцівкою. Тазовий пояс складається з парних тазової, сідничої і лобкової кісток. У віці після 16 років ці кістки зростаються в одну; у місці їх зростання є вертлюжна западина, в яку входить головка стегнової кістки. Скелет вільної кінцівки утворюють стегнова, велика і мала гомілкові кістки, надколінна чашечка і кістки стопи. Стопа складається з передплюсних, плюсних кісток і фаланг пальців. Кістки стопи утворюють склепіння, що пом'якшує поштовхи під час руху.З'єднання кісток поділяють на не­рухоме, неперервне і рухоме, перерв­не, або суглоби.

Суглоб включає суглобову сумку, порожнину і суглобові поверхні. Останні бувають кулясті, еліпсоподібні, багато-, дво- і одноосьові. Внутрішній шар суглобової сумки виділяє рідину, що відіграє роль мастила хрящових суглобових поверхонь.До складу кісток входять вода — 50%, органічні речовини (осеїн) — 12, жири — 16, неорганічні речовини — 22%. Хімічний склад кісток з віком змінюється. У людей похилого віку кількість органічних речовин у кістках зменшується, і вони стають крихкими, менш пружними.

Кістка складається із щільної компактної поверхневої і крихкої (губчастої) речовини, що міститься всередині кістки. Порожнини в крихкій частині кістки заповнені первинним кістковим мозком, котрий утворює клітини крові. Порожнини трубчастих кісток у новонароджених також заповнені червоним кістковим мозком, який з віком замінюється жовтим, що втрачає кровотворну функцію. Зовні кістка вкрита окістям, внутрішні клітини якої — остеобласти — діляться і утворюють кісткову речовину, що сприяє росту кістки в товщину. У молодому віці між кінцями і тілом довгих кісток зберігаються хрящі, клітини яких діляться, й кістка росте в довжину.

М'язи та їхні функції. Кожний м'яз складається з тіла м'яза, утвореного з поперечносмугастих м'язових волокон і двох сухожиль, прикріплених до сусідніх кісток і не здатних до скорочення. До м'язів підходять також кровоносні судини і доцентрові (рухові) та відцентрові (чутливі) нервові волокна. У здійсненні руху бере участь кілька груп м'язів — одні м'язи скорочуються, інші в цей період розслаблюються. Такі м'язи називають антагоністами. Групу м'язів, що виконують той самий рух у суглобі, називають синергістами. Координує дії м'язів (рухів) рефлекторно нервова система. Розрізняють динамічну і статичну роботу м'язів. Динамічна — пов'язана з переміщенням (скорочення м'яза чергується з його розслабленням, відпочинком). Статична — м'яз перебуває в тривалому напруженні. Під час інтенсивної, тривалої важкої роботи внаслідок нагромадження недоокислених продуктів обміну (молочної кислоти) настає втома м'яза — зниження працездатності. Молочна кислота гальмує проведення імпульсів через синапси (нервово-м'язове з'єднання). Енергія для скорочення м'язів надходить у м'язи з окисленням вугле­воднів до СО2 і Н2О.

Грудинно-ключично-соскоподібний м'яз двома «ніжками» починається на грудині і ключиці, прикріплюється до скроневої кістки і приводить у рух голову й шию.

М'язи грудей — великий і малий грудні, підключичний і зовнішні (піднімають ребра — вдих) і внутрішні (опускають ребра — видих) міжреберні м'язи.

Трапецієвидний м'яз спини рухає лопатки, шию, голову, плече. Прямі й косі м'язи живота згинають тулуб вперед і в бік. Найрозвиненіший дельто-видний м'яз плечового пояса, він піднімає руку. Двоголовий згинає руку в плечовому і ліктьовому суглобах. Антагоністом двоголового є триголовий м'яз. Найбільшого розвитку в людини досягає литковий м'яз, що бере участь у згинанні і розгинанні стопи.

Серцевий м'яз не прикріплений до кісток, поперечносмугастий, скорочується мимовільно.

М'язи стінок судин, шлунку, шкіри не прикріплені до кісток, гладенькі, скорочуються мимовільно.